Чужа ілюзія
У тесті беруть участь автомобілі: Nissan Qashqai
Нарочито джипистый «Ниссан» помітно дешевше звичних «паркетников» - не мудро, що черга за ним розтяглася на п’ять місяців. Дволітрова машина з «механікою» допомогла розібратися, кому варто чекати, а кому пошукати альтернативу.
Про те, наскільки гарний «Кашкай» з варіатором, ми вже писали. Але ж з переднім приводом, «механікою» і 2-літровим мотором він повинен бути й пошустрее, і, саме головне, на $1500 дешевше. Виходить цікава альтернатива добре оснащеним і потужним універсалам «гольф»-класу. Отже, поторкаємо, послухаємо, понюхаємо.
Торкаю педаль газу - так, ніби перевіряв носочком ноги на міцність перший лід на озері, і «Кашкай» статечно котить уперед. Ще раз переконуюся, за зручність посадки можна ставити п’ять. До коротенького списку недоліків ергономіки - занадто зрушені до корми дзеркала й благенька оглядовість назад - додалася педаль зчеплення. Хід явно довгуватий, а схоплює майже на самому початку. Зате за шумоізоляцію - колишні п’ять із плюсом. Роботи мотора не чутно аж до 2500 про/хв.
На тлі такої тиші спантеличили шуми в підвіску на плитках уздовж трамвайних шляхів. Так звичайно постукують зношені опори стійок амортизаторів. Але адже наш-те «Ниссан» пройшов ледве більше п’ятисот кілометрів. Схожий гуркіт чувся на нерівностях і над задньою віссю. Спишемо на хворобі машини з перших партій? Тим більше, в «Кашкая» із СVT таких звуків не було.
Зате для тих, хто вибрав «ручку» не тільки з бажання заощадити $1500, а любить поотщелкивать одну за іншої сходинки, не довіряючи радісний процес керування варіатору, є гарна новина. Поотщелкивать дійсно виходить, включення цілком чіткі. Втім, є новина й гірше. На папері наш «Кашкай» на полсекунды швидше «автоматичного». Але от по відчуттях картина зворотна. Ходу важеля для швидкої їзди вже довгуваті. А мотор не поспішає закидати стрілку тахометра до червоної зони. У підсумку набір швидкості позбавлений тої жвавості, який радують 2-літрові легковики. Варіатор, пам’ятається, недолік тяги згладжував більше вміло.
До того ж до чотирьох тисяч двигун стає шумноват. Причому це не приємний юшку баритон, а скоріше надривне покрикування. У цьому світлі шоста передача аж ніяк не тільки для економії палива. Завдяки довгій сходинці при 130-140 км/год мотор усе ще трудиться в районі 3500 про/хв, не добираючись до гучних чотирьох тисяч.
По керованості 2-літровий «механічний» «Кашкай», нехай і з переднім приводом, теж не ровня універсалам «гольф»-класу. Але зробивши виправлення на високий центр ваги, высокопрофильные (65%) шини й, на жаль, не кращим образом настроєний підсилювач, одержимо результат на четверочку. Серед «паркетников», розуміє.
А тепер згадаємо одну з головних переваг машини - можливість паркування в недоступні для легковиків місцях. Не зрячи адже в «Ниссана» 20 див під пластиковим захистом картера й високі незабарвлені бампери. От саме підходящий тротуар - три-чотири! Щоб затягти полуторатонную махину на перешкоду, кілька секунд поигрываю зчепленням і газом. Упоралися… Але якою ціною! По салоні повзе зловонье підпалених фрикціонів, начебто я кілька мінут нещадно мучив машину бездоріжжям. Гм-М, зовсім не настільки джипистые зовні «Фьюжн» і «Игнис» подібні вправи проробляють зовсім безболісно. Як, втім, і повнопривідна версія «Кашкая».
На жаль, незважаючи на весь його романтичний вигляд шукача внедорожных пригод, з передніми ведучими колісьми автомобіль ніякої не «паркетник». Ілюзія виходить занадто вуж примарної. Як, до речі, і те, що досить великий «Ниссан» усередині повинен бути просторий. Попереду це твердження справедливо. А от на дивані все заметно гірше. Ви спробуйте сюди сісти. Відразу заметете - дверний проріз вужче, ніж в «Гольфа» або «Астры». Місця по ширині й висоті теж поменше. Намагаючись збільшити обсяг багажника, інженери занадто вертикально поставили спинку, а виходить, у далекій дорозі пасажири будуть утомлюватися. Але по довжині й літражу - 86 див і 352 л відповідно - трюму «Ниссана» однаково не зрівнятися з універсалами «гольф»-класу.
Отже, за $24-26 тисяч можна купити легковик з більше зручним салоном, ємним багажником, кращою керованістю й динамікою. Виглядати вона, звичайно, буде банально - згодний. А за кермом «Кашкая» в очах навколишніх ви однаково що на джипі. І все-таки купувати його з «механікою» коштує, тільки якщо згодні обійтися 1, 6-літровим мотором. Для неспішного, винятково міського джипования такий цілком згодиться, а коштує прийнятні $22-23 тисячі. Втім, це вже інша історія. І ілюзії інші.
Ми вирішили: альтернативою універсалам «гольф»-класу переднеприводный «Кашкай-2,0» із МКП може стати тільки в тому випадку, якщо ви неодмінно хочете виглядати власником «майже джипу». Він дорожче, марудніше й не настільки зручний.