Друг народу?

У тесті беруть участь автомобілі: Chevrolet Lanos
У вітчизняних «десяток» і «Калини» з’явився ще один суперник. Ціна в нього дійсно дивно низька. А є чи за що платити?

Машина часу

Сівши на водійське сидіння й захлопнувши за собою двері, що, між іншим, закривається зі звуком падаючі на асфальт бляшаного цебра, я відразу зрозумів, де виявився. Сучасні хмарочоси, що зовсім недавно виросли на вулиці Антонова-Овсеенко, залишилися там, зовні, я ж начебто по помаху чарівної палички потрапив у століття минулий. А якщо говорити конкретніше, у мій найперший автомобіль - вазовскую «дев’ятку».

Звичайно, передня панель «Шевроле» може похвастати більше округлими формами, а оббивка дверей - тканевими вставками, але в іншому подібність просто приголомшливе. Ті ж безформні передні крісла, які зовсім не фіксують тіло. Водійське так само можна рухати лише вперед-назад і нахиляти його спинку, але підняти або опустити подушку не можна. І кермовий стовпчик не балує регулюваннями. А ручки стеклоподъемников і важільці настроювань дзеркал! А щиток приладів без тахометра! Якби ви знали, як я по всьому цьомуе нудьгував…

Але зовнішня подібність - тільки полдела. Конструкторам «Ланоса» у точності вдалося передати процес регулювання дзеркал в «дев’ятці». Ви обертаєте важілець, але скельце починає рухатися аж ніяк не відразу. Зрештою воно зривається з місця й займає положення, яке йому вздумается. Так що краще встановити дзеркало рукою через відкрите вікно - не так зручно, зате набагато швидше. Або от ще милий спогад: задні двері можна розгорнути тільки після того, як ви відкрили передню й розблокували ручку - центрального замка-те немає. Ну що ж, скільки заплатив, дорогий товариш, стільки зручностей і одержав.

Втім, всі не так погано, не так погано. Матеріали обробки, безсумнівно, якісніше, ніж на вітчизняних машинах, та й панелі підігнані досить акуратно. Про таке щастя, як підсклянники, я навіть не мріяв, а їх в «Ланосе» цілих два.

А ще в цього невеликого зовні седана досить просторий салон. Переднє сидіння можна відсунути так, що з ростом 186 див я ледь касаюсь педалей. На задньому дивані при посадці «за собою» сидіти, звичайно, уже не так привільно, але в цілому сносно. Між моєю верхівкою й стелею залишається пара сантиметрів, однак коліна, нехай і не сильно, все-таки впираються в переднє крісло. До речі, спинка заднього сидіння не тільки не прикручена намертво, як у найближчого конкурента «Логана», вона ще й вроздріб складається. Так що власникові «Шевроле» буде чим козирнути перед власниками наших легковиків і навіть «Рено» московського складання.

Синьйор з чубом

Але й сидіння, і підсклянники - сущі дріб’язки в порівнянні з тим, що над зовнішністю «Ланоса» трудилися майстри найвідомішого кузовного ательє «Италдизайн», очолюваного Джорджо Джуджаро. Правда, проектували машину на початку дев’яностих, так що сучасних віянь автомобільної моди ви у вигляді «Шевроле» відшукайте зовсім не багато. Тим часом у цілому дизайн усміхненого всім зустрічним чорними ґратами радіатора «Ланоса» залишає приємне враження.

А тепер одна рада майбутнім власникам машини. Намагайтеся пореже відкривати капот у присутності сусідів по гаражі. Чому? Так адже вони ненароком можуть углядеть сріблисту табличку, на якій значиться, що виготовили ваш «Шевроле» не в американському Детройті, а на Запорізькому автомобільному заводі. Тім самому, де випускали «ушастого» і «горбатого». І там, де звичайно пишуть «Еngine», красується мальовниче слово «Двигун». Якщо хто зі знайомих його побачить, то вибачайте, після цього буде абсолютно даремно розповідати їм про маэстро Джуджаро або братів Шевроле.

Однак жарту убік. Для недорогого автомобіля, що ви збираєтеся купити на свої кревні, важливіше не суб’єктивні оцінки, а об’єктивні характеристики. Отож, причепливий огляд кузова ніяких дефектів не виявив. Зазори між деталями виявилися рівними, та і якість фарбування - гідним. Що, властиво, не дивно: «Ланос» збирають, використовуючи цілком сучасне встаткування. Двигуни поставляють прямо з Кореї. Але повернемося, мабуть, знову за кермо. Треба ж перевірити, який у справі цей двигун.

Зміцнюй мускулатуру фізкультурою

Ви ще не забули, із чого я почав свою розповідь? Отож, виявилося, подібність «Ланоса» з «дев’яткою» устаткуванням салону не закінчується. Думаєте, просто на українському «Шевроле» відчалити від бордюру й поїхати? Спочатку я навіть подумав, що виникли якісь проблеми з кермом, настільки туго він обертається. Однак незабаром згадав - підсилювача-те немає. Так що власникові «Ланоса» гарне й регулярне навантаження на м’язи верхнього плечового пояса буде забезпечена.

Фізкультура, звичайно, справа корисне, але кермо робить від упору до упору чотири з половиною обороту, а це зовсім не здорово. Щоб у пробці швидко перешикуватися в сусідній ряд або об’їхати раптово виникла перешкода, потрібно обертати «бублик» з моторністю досвідченого раллиста. У місті з таким кермом суще мучення.

Та й на шосе виявилося деяким краще. По-перше, у поворотах реактивне зусилля таке, що тримати «бублик» потрібно, неабияк напружуючись. По-друге, в околонулевой зоні кермо абсолютно порожній, отчого контролювати автомобіль на швидкостях понад 120 км/год досить важко. А по-третє, ваші руки відразу ж відчують всі дефекти дорожнього покриття. І вібрації від двигуна теж. Останні, між іншим, добре відчутні й на важелі коробки передач.
Сам же мотор зовсім не поганий. Це практично той же самий агрегат, що ставлять на «Нексию», тільки форсований до 86 л. с. Для машинки вагою ледве більше тонни такої потужності цілком достатньо, щоб і в місті впевнено себе почувати, і на трасі розігнатися до 140 км/ч. Якби ще коробка передач працювала почетче…

Незважаючи на відсутність шумоізоляції моторного відсіку, двигун навіть на такій швидкості не дуже досаждає. А от швидше їхати, відверто говорячи, просто страшно. Адже на «Шевроле» не тільки порожнє кермо, але й гальма далекі від ідеалу. Уповільнення зовсім не пропорційно прикладеному зусиллю. Тиснеш на педаль - машина гальмує ледь. Тиснеш сильніше, і до певного моменту картина та ж, але раптом до колодок доходить, що від них потрібно, і вони притискаються до дисків і барабанів чи ледве не до блокування коліс. І це на сухому асфальті. А що буде на слизькій дорозі? Ніякий ABS, як ви розумієте, в «Ланоса» немає й у спомині.

І я було зібрався похвалити підвіску, адже наші вибої, гравийку, та й брукову бруківку «Ланос» проїжджав без тряски й твердих ударів, лише важливо погойдуючись. До того ж дорожній просвіт в 165 мм для нас те, що доктор прописав. Але після того як проїхали ми з ним 150 км, у задній підвісці щось заскрипіло - чи те амортизатори, чи те пружини. Навіть кривдно.

Квапитися не треба

Так, кривдно. Адже «Ланос» досить симпатичний, современнее, зручніше і якісніше Вазов. Та й таке щастя, як гарантія в три роки або 100 000 км, власникам наших машин і не снилося. Але, погодитеся, не дуже приємно, коли в підвіску щось скрипить, двері закриваються із брязкотом, а гальма працюють, як на «Газелі». Знову ж комплектація, у якій немає нічого, за винятком водійської подушки безпеки, сподобається далеко не кожному.

Коротше кажучи, за $8990 я особисто «Ланос» би не купив. Як, властиво, не купив би пропоновані приблизно за ті ж гроші абсолютно порожні «Нексию» і «Логан». А от одержи український «Шевроле» у базі підсилювач керма й центральний замок - нехай навіть ціна через це виросла б на $300-500 - і задумався б.

Тим більше що в представництві «Дженерал Моторс» говорять, що в першому кварталі наступного року в нас, можливо, з’являться модифікації побогаче. Будемо сподіватися, що «побогаче» не означає набагато дорожче. Але доти плани американської корпорації зробити «Ланос» у Росії народним автомобілем, продавши його в кількості 35 000, здаються, м’яко говорячи, занадто оптимістичними.

Його доля

З’явився цей автомобіль в 1997 році й не в Америці, а в Кореї. І називалася « Дэу-Ланос». Тоді корейська фірма, як правило, зверталася по допомогу до італійських дизайнерів, тому як власний центр стилю в той час був досить слабеньким. Випускали нашого героя до 2002 року, поки на зміну йому не прийшли більше сучасні моделі. Але саме тоді американська «Дженерал Моторс» придбала «Дэу», а ще через рік підписала угоду із Запорізьким автозаводом. І в грудні 2004-го «Ланос» пережив друге народження - на конвеєрі Заза. З листопада ж року нинішнього «запорожці» з емблемою «Шевроле» стали надходити в Росію.

ЗА

Непогана якість складання й обробки, тяговитый мотор, енергоємна підвіска, великий дорожній просвіт, низька ціна

ПРОТИ

Посередні гальма, нечітка робота коробки передач, винятково бідна і єдина комплектація