З легкою парою
У тесті беруть участь автомобілі: Hyundai Elantra
Нова «Элантра» могла б на рівні суперничати не тільки зі співвітчизницями, але й з куди більше престижними моделями. На жаль, поки що весь із себе правильний і дуже здатний автомобіль потрапив у Росії в досить лоскітливу ситуацію.
Дівчина з обкладинки
Поспішати було нікуди. І я прийнявся безтурботно вивчати салон моїй новій знайомій, всі її ручки-кнопочки. Як раптом піймав себе на думці, що вже з мінуту вона ні єдиним звуком не доповідає про заведений мотор. Розуміючи, що 4-циліндровий рядний двигун, що корейські інженери розташували поперек перед передньою віссю, повинен би хоч небагато, але подрагивать на неодружених, я почав було ловити тремтіння на важелі коробки передач. Пошукав її на кермі, на кріслах, на оббивці дверей. Марне. Ишь ти, адже це «Элантра» - колись така гучна, що пышнотелые куховарки-кореянки, що нарубують у центрі Сеула капусту кимчи для бедных.
Що й говорити, до колишньої машини я не випробовував особливих симпатій. Ні вогника в характері, ні скільки-небудь яскравих рисок у зовнішності. Так, сіра мишка. Вибрати її можна було винятково з розрахунку, мов, за свої гроші цілком пристойна машина.
Новенька виявилася зовсім інший. Тихоня з тихонь, як я вже встиг переконатися, вона ще й зовні гідна перших сторінок глянсових журналів. А в ошатному вишневий^-вишневім-темно-вишневому платті смотрится особливо виразно. Правильні риси особи, привабливий погляд з хитроизвивающимся прищуром око, що вабить лінія стегон, вигадливою хвилею граюча на боковинах, - усе при ній. Дивлячись на всі ці азіатські спокуси, не гріх і про визнаних європейських модниць забути.
Брильянти - кращі друзі дівчин
Не було раніше й настільки вдалого інтер’єра. У ньому тепер немає й тіні економії. І враження, що опинився за кермом «японки» початку 90-х минулого століття, теж немає. Відразу впадає в око двоколірна центральна панель із акуратним припливом. На ньому овальний монітор з небесно-голубим підсвічуванням в оточенні зрозумілих і зручних напівпрозорих кнопок керування клімат-контролем - що розсип брильянтів на вигадливій брошці.
А як ретельно «Элантру» учили піклуватися про зручність хазяїна! Полозки крісел спочатку прикріпили до трубчастого каркаса й лише потім приварили до підлоги. Сидиш на 35 мм вище колишнього, але потовк при цьому не підпираєш. Висота салону теж зросла, тому водій ростом метр дев’яносто тут як і раніше свій. У керма з’явилося регулювання по довжині, що разом зі значними діапазонами регулювання крісла забезпечує зручну посадку. Відмінниця? Ну майже - з мінусів можна відзначити лише властиву багатьом седанам благеньку оглядовість через заднє скло так невдало розташовану кнопку дистанційного відкривання кришка багажника в ніші подбутыльника в кишені лівих дверей.
Правда, якщо до хазяїна вона ставиться зі зворушливою турботою, то до його гостей менш прихильна. У пасажирів дивана із предметів комфорту лише зручні підлокітники так сіточки на спинках сидінь. Кармашки у дверях і окремі воздуховоды вентиляції-опалення на центральному тунелі дуже б тут не перешкодили. Зате завширшки задній ряд гарний. Тут і раніше двоє гладких сідоків не заважали один одному ліктями. Тепер же на рівні плечей викроїли ще 4 див. З такими даними й на звання самої просторої в «гольф»-класі можна претендувати.
Дайте, мила, інтерв’ю
Словом, я відправився в шлях, відіграючи роль члена журі на конкурсі фотомоделей. І першою справою поставив конкурсантці відмінну оцінку за більші дзеркала й чутливі гальма. І те й інше дозволяє почувати себе максимально впевнено в міських джунглях.
Навіть оснащена автоматичною коробкою, «Элантра» порадувала дуже бадьорим стартом. У новому моторі обсягом 1,6 л тепер цілих 122 л. с. - стільки видають інші 1, 8-літрові агрегати. Змінювані фази газорозподілу забезпечують ще й дуже гідну тягу буквально з неодружених оборотів.
І все-таки вищої оцінки за динаміку - у всякому разі з АКП - вона не заслужила, немає. Уже на третьої-четвертій секунді «кореяночка» раптом стала задумчивей. «Автомат» у неї адаптивний, а тому я чекав - після пари-трійки разгонов із продавленої до полика педаллю повинна красуня зрозуміти, що від її вимагають. Помучивши машину такими процедурами, я и в самій справі домігся ледве кращої скорострільності перемикань. Однак, по відчуттях, уже після 60 км/год розгін однаково здається затягнутим - офіційні 11,6 до сотні представляються явними лестощами. Тим часом ручного режиму в 4-діапазонній коробці не передбачено.
Втім, незабаром висока потужність мотора однаково позначилася. Більшість 1, 6-літрових суперниць із АКП скисають уже до 150-160 км/ч. «Элантра» же виявилася відмінницею. Щоб побачити стрілку спідометра на оцінці 180, вистачило половини пятикилометровой прямій динамометричної дороги.
А що у вас, мила, з керованістю? У віражах машина не балує гостротою керма. Підводить і неідеальна чутливість электроусилителя. Але й провальним її поводження не назвеш. Якщо не підходити до «Элантре» з мірками власника БМВ, у конкурсі на фігурне водіння така розташувалася б десь між «Короллой» і «Маздой-3». При цьому вона послушнее першої й помітно м’якше останньої. Що на наших дорогах дорогого коштує.
Дівчину переплутали
І раптом - що за напасть? На посипаної дрібним гравієм дорозі знизу донісся виразний барабанний дріб, особливо помітна на тлі загальної відмінної турботи про комфорт. Прокол, однак: звукоізоляція колісних арок і порогів як і раніше недотягає до європейських відмінників від «Фольксвагена» або «Опеля».
На привалі виявилася відсутність ручок і усередині, і зовні кришки багажника. У непогоду неминуче забруднишся. Жаль, адже сам трюм у новинки глибокий і досить широкий, на 45 літрів вместительнее, чим у колишньої моделі. А от ще один прикрий дріб’язок: складаючи спинку дивана, доводиться одночасно й за неї тягти, і за рукоятку… у багажнику. Така нісенітниця мимоволі змушує обійматися із задньою стійкою кузова.
Ну що ж, підрахуємо бали? Візьмемо до уваги майже зразкову ергономіку і яскраву зовнішність, цілком прийнятну керованість і потужний, тихий мотор. Згадаємо дрібні грішки по господарській частині, мінуси в шумоізоляції, роботі «автомата», складанні комплектації (у базовій версії немає бічних подушок, регулювання керма по довжині, а подушки сидіння - по висоті). І що ж ми маємо в підсумку? Оцінку «добре», навіть «дуже добре»? На жаль, на жаль - тільки «задовільно». Вся справа в ціні. Адже ще минулою весною «Элантра» коштувала $13 790. А сьогодні - мінімум на $4000 більше. Так ще й за особливим курсом. Звичайно, у новому втіленні машина стала краще. Але адже не на третину ж дорожче!
Так що наша винятково позитивна героїня немов у рязановскую народну комедію потрапила. Друзі-Маркетологи їй явно добра бажають, тільки начебто після гарного відпочинку в лазні вони її з кимсь переплутали. Оптимально оснащений «Хендай» «гольф»-класу з «автоматом» за 22 290 у.e. або в «справжніх» - $23 350? Дозвольте, адже це дорожче не тільки «Фокуса», «Алмеры» і «Лачетти», але навіть «Мазды-3», десятого «Лансера» і «Короллы». Новинка, звичайно, гарна - суперечки немає. Але все-таки не настільки.
Дивиться вона тепер на мир здивованими своїми розкосими очами й ніяк у користь не візьме, чому ще рік назад «Элантру» вибирали по 1200-1300 покупців на місяць, а на її частку й половини шанувальників не дістається. І не вважайте її легковажної - справа не в ній.
Заощадити навряд чи вийде
У Росії ціна базової «Элантры-1,6GL» - без бічних подушок і надувних «фіранок», обігріву дзеркал, регулювань крісла й керма починається з $17 790*. GLS1,6 з «механікою» коштує $18 690*, і ще $1300* прийде доплатити за АКП. Машина богаче на магнітолу, бортовий комп’ютер, підлокітник попереду й позаду. Тут шанують зручність посадки водія, але усе ще заощаджують на безпеці.
Позбавлена цього недоліку тільки «Элантра-GLS» - від $20 990*. Крім повного набору подушок у неї активні підголівники попереду, клімат-контроль, дистанційне керування центральним замком, противотуманные фари, шкіряна обробка керма. Дволітрові зовсім захмарно дорогі ($24 890*), богаче ще на ESP і можуть бути тільки з «автоматом».